Свердловину відремонтували, проте проблеми з водою у Костянці залишилися.

16:39 05.10.2023

Свердловину в мікрорайоні Костянець у Каневі відремонтували у лютому цього року, проте багаторічну проблему з водопостачанням - це не вирішило. 22 лютого 2023 року Канівська міська рада згідно акту приймання-передачі прийняла будівельні роботи від компанії «Гідро-С», яка за 740 тисяч гривень зробила капітальний ремонт свердловини у Костянці. Спробуємо розібратися, чому після ремонту свердловини, на яку збирали кошти «Миронівський хлібопродукт», «Український кондитер», «Канівська ГЕС» та інші місцеві підприємства і підприємці, у домівках людей тече іржава вода, якої, як і раніше, не вистачає на весь Костянець.

Проблема з водою у Костянці задавнена і тягнеться роками

Мери Канева змінювалися – проблема залишалася. У червні 2022 року Ірина Сікан, Валентина Глобенко та інші небайдужі жителькі і жителі мікрорайону Костянець звернулися на сесії Канівської міської ради до депутатів із проханням відремонтувати свердловину. Жителі Костянця потерпали від нестачі у домівках питної води – іноді її не було по декілька днів. Тоді воду привозили водовозками. Нестачу води люди пов’язували з несправною свердловиною. Реагуючи на проблему, Канівська міська рада створила Тимчасову комісію по розгляду колективного звернення мешканців мікрорайону Костянець щодо нестачі води. До складу комісії увійшли: заступник міського голови Галина Москаленко, на той час директор комунального підприємства «Управління водопровідно-каналізаційного господарства» Олександр Архипов, головний інженер цього підприємства Володимир Цюкало, секретарка міської ради, депутатка Оксана П’яткова та інші чиновники і депутати.
Для відновлення свердловини місцева влада залучила гроші благодійників, які працюють на території Канівської громади. Цей метод фінансування дозволив обійти Закон України «Про публічні закупівлі», яким передбачені відкриті торги, конкурентний діалог та інші механізми закупівель. Неповний перелік благодійників і суми внесків пізніше оприлюднив на своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» міський голова Канева Ігор Ренькас. За його інформацією, підприємці Канівської громади зібрали 81 тисячу гривень. Найбільший внесок зробило підприємство «Миронівський хлібопродукт» - 250 тисяч гривень. Підприємство «Миронівський хлібопродукт» більш відоме під торговою маркою «Наша Ряба» - один із найбільших роботодавців у Канівській громаді, виробляє м’ясо курятини і через «Благодійний фонд «МХП-Громаді» активно просуває соціальні проєкти. Посилаючись на неопублікований кошторис, Ігор Ренькас написав загальну вартість робіт – 840 тисяч гривень.
У документі, яким виконавчий комітет Канівської міської ради повідомляє Ірині Сікан і Валентині Глобленко про відновлення свердловини, є повний перелік підприємств, підприємців із сумами внесків і указана загальна вартість робіт – 840 тисяч гривень.

Депутати вважають, що вартість робіт завищена

Проте депутати Канівської міської ради Віктор Огороднік і Володимир Коржов вважають, що вартість робіт завищена. Віктор Огороднік навіть припустив у «Фейсбуці», що було розкрадання коштів
Як йдеться у дописі, депутати Канівської міської ради прийшли до офісу директора комунального підприємства «Управління водопровідно-каналізаційного господарства» Олександра Архипова і поцікавилися кошторисом і актом виконаних робіт. Олександр Архипов відповів, що у нього немає акту виконаних робіт і кошторису. Тоді, як пише Віктор Огороднік, депутат Сергій Водянов подзвонив Сергію Пивоварову, генеральному директору компанії «Гідро-С», яка виконувала будівельні роботи у Костянці, і поцікавився вартістю робіт. Сергій Пивоваров відповів, що «вартість виконаних у цьому об’ємі робіт не перевищила 200 тисяч гривень (під ключ)». «Наразі невідомо де ж «загубились» 640 тисяч гривень», - підсумував Віктор Огороднік. Невтішний висновок Віктора Огородніка, відсутність документів у директора водоканалу, люди у Костянці, які роками чекають на воду – ці та інші чинники спонукали журналіста «Особистостей Канева» провести своє розслідування.

Конституційне право на інформацію

Для з’ясування деталей будівництва треба було мати відповідні документи. Отримати їх можна було шляхом інформаційного запиту. Я скористався своїм конституційним правом на інформацію, яке закріплено у статтях 34, 50 Конституції України, Законі України "Про доступ до публічної інформації" - подав до Канівської міської ради інформаційний запит. У запиті від 26.05. 2023 року до Канівської міської ради я попросив вислати мені копію укладеного із виконавцем робіт договору, акт приймання-передачі виконаних робіт, копію паспорту свердловини, копію дозволу на спеціальне водокористування, акт про передачу на баланс свердловини і копії документів про тендерні вимоги до виконавця послуг. Інформаційний запит був підготовлений із командою Школи громадянської журналістики, яка консультувала це розслідування. 01.06.2023 я отримав відповідь на запит за підписом міського голови Ігоря Ренькаса. Міська рада, посилаючись на правовий режим воєнного стану, надала неповний перелік документів – не було копій паспорту свердловини і дозволу на спеціальне водокористування.
Проте навіть із неповного переліку отриманих документів стало відомо, що відновлювати свердловину, проводити будівельні роботи міська влада довірила товариству з обмеженою відповідальністю «Гідро-С», офіс якого знаходиться у Києві. Для проведення фінансових операцій і акумулювання грошей на рахунку, чиновники міської ради знайшли партнера – «Благодійний фонд «МХП-Громаді». 11.11.2022 року був укладений цивільно-правовий договір №01/11 між замовником (Канівська міська рада), платником («Благодійний фонд «МХП-Громаді») і виконавцем робіт («Гідро-С»). У додатку №1 до договору вказана загальна вартість капітального ремонту свердловини разом із ПДВ – 740 040 гривень. Цікаво, чому Ігор Ренькас і виконавчий комітет Канівської міської ради оприлюднили суму на 100 тисяч більше? Координувала проєкт секретарка міської ради, депутатка Оксана П’яткова. У лютому 2023 року у «Фейсбуці», перераховуючи свої досягнення за звітний минулий рік, Оксана П’яткова згадала про реалізований соціальний проєкт «Відновлення свердловини №22 в мікрорайоні Костянець м. Канева».
Згідно Акту приймання-передачі, якій є у додатку до договору №01/11, замовник прийняв роботи 22 лютого 2023 року.
Отже, згідно документів свердловину нарешті відновили і людям почала подаватися у домівки вода. Щоб з’ясувати чи була завищена вартість будівельних і монтажних робіт, треба було порівняти ціни ТОВ «Гідро-С» з цінами інших компаній, які надають послуги у цій сфері. Для цього треба було знати обсяг води, яку подає свердловина та інші показники, які містяться у дозволі на спеціальне водокористування і паспорті свердловини. Щоб отримати ці дані, 21 червня 2023 року я направив Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини скаргу на дії Виконавчого комітету Канівської міської ради, який не захотів вислати усі документи. У скарзі було зазначено, що відповідь виконавчого комітету Канівської міської ради є незаконною і суперечить другій частині статті 50 Конституції України, яка гарантує кожному українцю право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Я просив перевірити чи було адміністративне правопорушення з боку посадових осіб Канівської міської ради у зв’язку з відмовою надати інформацію. Це спрацювало. По-перше, проти посадовців, що не надали відповіді на запит, відкрито адміністративне провадження.
По-друге, 8 серпня 2023 року я отримав другу відповідь від виконкому Канівської міськради із потрібною інформацією.

Порівняння цін – не на користь ТОВ «Гідро-С»

З повними даними про вартість робіт ми звернулися до експертів, щоб проаналізувати кошторис. Для цього звернулися до сторонньої компанії, що надає такі само послуги, як ТОВ «Гідро-С». Менеджер однієї із компаній погодився зробити аналіз кошторису виконаних робіт ТОВ «Гідро-С». Проте просив не згадувати його ім’я і компанію у публікації. Свою анонімну участь у розслідуванні менеджер пояснив тим, що він внутрішньо не сприймає корупцію і не може змиритися з тією ситуацією, яка склалась у секторі державних замовлень, коли за можливість отримати замовлення, часто треба компенсувати 20% - 50% від суми кошторису меру чи чиновнику громади.

№4 (40 000 гривень) - бентонітова глина

У менеджера виник сумнів, що при будівництві дійсно було використано одну тонну бентонітової глини, як зазначено в кошторисі №4. «Як правило, у вашій місцевості використовують значно менше, 100-150 кг глини, тобто 4-6 мішків на свердловину», - зазначив менеджер. Проте він відмітив, що виконавець робіт завжди може посилатися на “агресивний” пісок та інші чинники, які викликатимуть перевитрату матеріалу.

№8 (55 840 гривень) - долото

Це бур, який має свою норму спрацювання для буріння. Цим буром у залежності від твердості породи можна проводити бурові роботи від 5000 метрів. У конкретному випадку його списали на одну свердловину для буріння на глибину 81 метр. На думку менеджера – це неправдоподібно, зважаючи, що породи у нашій місцевості на згаданій глибині – нетверді і відповідно буде невелике спрацювання долота.

№10 (30 000 гривень) - транспортні витрати

Дуже сумнівна сума. Вона завищена, навіть, якщо припустити, що доставку матеріалів здійснювали два «зіли», які тричі їздили у Київ і назад – зазвичай, все реалізовується однією ходкою. Щодо матеріалів і робіт у розділі 2. Насос №1 (45 000 гривень) і бак №2 (14 000 гривень) – більш-менш ринкова ціна, а от ціна більшості решти дрібніших елементів з №5 по №29 завищена. Щодо робіт і транспортних витрат у розділі 3: монтажні роботи №1 (44 390 гривень) і пуско- налагоджувані роботи №2 (4 000 гривень). Для порівняння: у компанії менеджера ці роботи коштували б 25 000-30 000 гривень. Проте і тут, як відмітив менеджер, кожний виконавець робіт може самостійно їх оцінювати.

Громадський контроль за бюджетом – запорука фінансовим зловживанням

Суб’єктивний висновок менеджера – у кошторисі зависокі суми на матеріали для буріння, послуги та транспортні витрати, проте довести це - неможливо. У підсумку загальна вартість робіт, якби їх виконувала компанія менеджера, була б орієнтовно 550 000 - 600 000 гривень. Тобто, різниця у вартості робіт між компаніями менеджера і «Гідро-С» може складати 140 000 -190 000 гривень. Отже, маємо справу з «грамотним», можна сказати професійним освоєнням коштів замовника із можливим привласненням частини суми. Проте довести це неможливо – факти і документи свідчать, що ціни на матеріали і послуги завищено по багатьом пунктам і той, хто це робив завжди може послатися на специфіку своєї роботи та інші причини. Своє вагоме слово тут могли б сказати і правоохоронні органи. З 2014 року в Україні триває реформа децентралізації. Її головна суть – дати більше повноважень, у тому числі фінансових, новоствореним громадам, щоб вони, створюючи кращі умови життя людям, розвивали освіту, медицину, будували дороги. Для цього люди повинні цікавитися соціально-економічним життям громади, контролювати місцеву владу, розуміти, як формується бюджет, аналізувати витрачання бюджетних коштів. Небайдужі люди, які шляхом громадських слухань, експертиз та інших механізмів беруть активну участь у соціально-політичному житті громади, ніколи не погодяться з марнотратством коштів і різними фінансовими зловживаннями.

Незважаючи на відновлену свердловину, води усім, як і раніше, не вистачає - її якість погана

Мешканка Костянця Любов Басиста розповіла «Особистостям Канева», що у домівках багатьох людей вода періодично тече іржавого кольору. Любов Басиста пов’язує це з декількома факторами. Перший – свердловину могли неправильно змонтувати і вона подає воду, змішуючись із глиною – звідси іржавий колір. Другий – у воді підвищений вміст заліза та інших елементів. Ще один фактор, який може впливати на якість води – це стан труб. Окрім неприродного кольору, вода особливо гаряча, яка нагрівається у бойлері, віддає багном. Спілкуючись із своїми сусідами і знайомими, Любов Басиста з’ясувала, що погана якість води – це проблема багатьох жителів Костянця. У будинку Любов Басистої працівники водоканалу зробили аналіз води – все у нормі. Любов Басиста з цим результатом незгодна, тому що присмак багна і іржавий колір води залишилися. Іржава вода, яка тече з крану у будинку Любов Басистої. Фото з архіву Любові Басистої.
Позиція представників ініціативної групи Костянця – треба провести незалежну експертизу води. Свердловина на балансі водоканалу з 1992 року. Логічно, що представники ініціативної групи запрошували на той час директора водоканалу Олександра Архипова приїхати у Костянець на зібрання щодо якості води. Проте Олександр Архипов не приїхав. Тому, невідомо, коли буде експертиза. Представники ініціативної групи констатують, що потужність відновленої свердловини, не дозволяє подавати воду людям, які живуть на віддалених вулицях. Там люди, як і раніше, потерпають від нестачі води, отримуючи її у водовозках. Час йде, проблема з водою залишилася і її треба розв’язувати. Публікація підготовлена в рамках проєкту "Посилення громадянської журналістики в Україні", який впроваджується ГО "Платформа прав людини" за фінансової підтримки United Nations Democracy Fund (UNDEF). Назаренко Роман.