Дев’ятикласниця Марта з Канева вчить у Швейцарії італійську мову і планує вступати до ліцею

День мов. Марта третя справа.

- Я ще не дуже добре опанувала німецьку, щоб вільно нею розмовляти на заняттях у школі, але ситуація склалася так, що разом із батьками, сестрою і братом ми машиною поїхали у Європу. Спочатку ми трохи пожили у Львівській області, потім у Закарпатській, звідти через Угорщину і Австрію добралися до Швейцарії. Біженців було багато і для приймаючої громади головне було поселити усіх. Чи володіє людина місцевою мовою - на це ніхто не зважав. На новому місці я пішла у школу. З вчителями спочатку спілкувалася англійською. Навіть із вчителькою німецької я більше спілкувалася англійською, тому що краще її знаю за німецьку – 9 років вчила. Вчити італійську з нуля було важко. У італійському кантоні вчителі знали, що приїдуть українці, які зовсім не знають мови. У мене була вчителька, яка не дуже добре знала англійську і німецьку. Тому для зручності адміністрація школи дозволила українцям користуватися телефонним перекладачем: пишеш речення українською і воно автоматично перекладається на італійську. Проте я знаю, що у деяких місцевих школах не дозволяли користуватися перекладачем і дітям було важко вивчити базові слова. Загалом у швейцарській школі дітям заборонено користуватися телефоном. Діти можуть користуватися телефоном поза межами школи. Думаю, що телефоном заборонили користуватися, щоб діти не відволікалися. Українцям, щоб вивчити італійську, зробили виключення.

Шкільний майданчик, куди приїжджають автобуси з дітьми з сусідніх містечок.

Якщо я не вивчила б добре мову, мене могли б залишити на другий рік у тому ж класі. Звичайно, що я цього не хотіла і після занять у школі дома додатково займалася італійською - вчила слова. Була два тижні у дитячому таборі, де діти між собою спілкувалися тільки італійською – це також допомогло краще опанувати мову. За рік вивчила мову - зараз у мене добрий рівень, продовжую поглиблено вчити граматику. Проте у повсякденному житті іноземцю граматика не треба – йому досить знати певний запас слів і вміти користуватися часами. Навчання у ліцеї триватиме 4 роки. У Швейцарії англійська в державних установах не дуже поширена. Навіть на пошті з працівниками треба спілкуватися італійською. Мені подобається вчити нові мови. Поза шкільною програмою два місяці самостійно вчила японську. Можу нею трохи розмовляти. Пам’ятаю одну абетку - їх там дві. У школі п'ятиденка. Прокидаюся у 7 годин. У 7.45 сідаю на автобус, який на 8.00 підвозить дітей до школи. Школа відкривається за 10 хвилин до початку занять. Раніше 8 годин у школу потрапити не можна. Заняття починаються у 8.10 і тривають до 11.40. Потім дві години перерви для вчителів і дітей – хто живе подалі від школи їдуть автобусом додому обідати, хто живе неподалік – йдуть пішки або їдуть громадським транспортом.

Школа відкривається за 10 хвилин до початку занять. Раніше 8 годин у школу потрапити не можна.

Щодо транспорту. До травня 2022 року українці їздили автобусом безкоштовно. Далі за проїзд треба платити. В автобусах майже немає контролерів. Все, що відбувається в автобусі фіксує камера. Гнучка система знижок для пасажирів, які користуються громадським транспортом. Можна купити абонемент на годину, добу, місяць або проїзд у один бік Абонемент враховує зону проживання пасажира - він може їздити по кантону або всій державі. У Швейцарії популярна електрична залізниця потяги, якої курсують між містами. У мене абонемент на місяць. Це зручно - їзджу автобусом в сусіднє місто, де займаюся у вільний час фігурним катанням і гімнастикою. Тут шикарний спорт. У школі є басейн. До речі, у Каневі колись був льодовий майданчик напроти 35 будинку, але його потім прибрали. Мені у Каневі не вистачало фігурного катання. Післяобідні заняття починаються у 13.40 і закінчуються в 16.25. Середа – короткий день, заняття тривають до 11.40, а інший час можна використати за бажанням, займаючись музикою або спортом. Серед тижня є день із вісьмома уроками, які закінчуються в 17.10. Проте мені не дуже подобається цей графік, тому що після школи залишається мало вільного часу. В Україні у мене заняття закінчувалися в 13-14 годин і залишався час на дозвілля.

Перший блок школи - всього їх чотири.

Я хочу вивчитися на юриста і працювати в компанії. Вивчатиму відповідні закони – це розширюватиме мій кругозір. У Європі юристам добре платять. Щодо змін у предметах. Я б змінила український варіант алгебри і геометрії. На мою думку, алгебру треба полегшити – учням не треба її стільки учити. Я була відмінницею і не могла засвоїти програму. Коли пішли сінуси і косінуси, то це був капець. Незрозуміло було як працювати, формули важкувато запамʼятати, а наступного уроку треба напамʼять швидко і правильно розвʼязувати з ними задачі. Треба нормально написати підручник із алгебри, щоб було зрозуміло, що взагалі ми вчимо і як його розвʼязувати. Бо саме через підручники я завчила, що треба знати формулу і неважливо, як і чому це виходить. Коли не розуміла щось, я намагалася знайти конкретну тему в підручнику, але там не завжди було написано по темі. Взяти ту ж теорему Піфагора - в українській школі її пояснили дуже незрозуміло. Ми вирішували задачі користуючись формулою, не розуміючи, як працює ця теорема. У Швейцарії мені подобається, як викладають геометрію. Тут зрозуміло пояснюють, наприклад, як знайти обʼєм кулі, конуса, піраміди і ти розумієш суть формули, чому застосовують саме її. В українській школі я вчила багато формул, але через незрозуміле пояснення не могла їх запамʼятати і використати. І трохи про історію. Тут вивчають історію Швейцарії і Італії. Причому Італію вивчають більш поглиблено. Я звернула увагу, що на історії Україну представляють учням поверхнево. Здебільшого про Україну розповідають, як про державу, яка була у складі Російської імперії. Створення Радянського Союзу, роль авторитарних божевільних правителів Леніна і Сталіна у цьому. Потім Україна згадується у 1991 році, коли розпався Радянський Союз. Я, українка була у класі і напевно, тому вчителька згадала про Голодомор. Про сталінські репресії вона не розповідала. Про період історії Київської Русі і наших князів у швейцарській школі нічого не знають. Я скучила за своїми друзями з України. Сподіваюсь, що влітку приїду у Канів і побачуся з ними. Підготував Назаренко Роман.