Створення стратегії громади: напрацювання робочих груп

11:43 08.05.2024

Робота у групах: представниці громадського сектору. Школа №4, 11 квітня 2024 року. «Особистості Канева» раніше писали, що у Каневі відбулися 27 березня і 11 квітня цього року стратегічні сесії. На них освітяни, працівники сфери культури, представники бізнесу, громадських організацій і органів влади створювали початковий етап Стратегії громади на 2025-2035 роки. Експерти ГО «Інститут «Республіка» Олександра і Віталій Гліжинські, яких запросив Благодійний фонд «МХП – Громаді» допомагати створювати стратегію, на сесії 11 квітня поділили на групи запрошених людей за напрямом їх основної роботи: освітяни, представники культури і громадських організацій та ін. Ці групи за запропонованими експертами напрямами (слабкі і сильні сторони громади, її прагнення та ін.) формулювали тези, із яких потім після аналізу і подальшої роботи створюватиметься стратегія Канівської громади. У статті "Стратегія розвитку: слабкі сторони Канівської громади" йшлося про слабкі сторони Канівської громади.
Вчена секретарка Шевченківського національного заповідника Людмила Сокур. Школа №4, 11 квітня 2024 року. Людмила Сокур озвучила сформульовані групою з представників культурної сфери сильні сторони Канівської громади.

Людмила Сокур: - містобудівна основа нашого міста - наявність могили Тараса Шевченка; людський (кадровий ресурс), у тому числі внутрішньо переміщені особи; унікальний природний ландшафт, який дозволяє втілювати різні проєкти; глибока історична складова: історико-культурна спадщина, у тому числі нематеріальна: пісні, борщ та інші традиції; водна транспортна артерія; наявність великого, середнього та малого бізнесу, підтримка громадських ініціатив (співпраця); наявність умов для розвитку аграрного сектору: родючі землі та ін; близькість до столиці і обласного центру; артезіанська вода; активне міжнародне співробітництво, насамперед із містами-побратимами; потужний волонтерський рух; досвід фестивального руху; туристичний потенціал; розвинута соціальна сфера (освіта, медицина, соціальний захист); наявність молодіжної ради (молодіжний рух); можливості для військово-патріотичного виховання; наявність базової інфраструктури для організації загальноукраїнських і міжнародних заходів та ділового туризму: культурний центр «Шевченко HUB», зал для конференцій у музеї Т.Г. Шевченка та ін; наявність природоохоронних і заповідних зон: Канівський природний заповідник, Шевченківський національний заповідник, державний історико-культурний заповідник “Трахтемирів” , заказник «Тарасів обрій»; природні ресурси: земля (родючість), уранові руди, глина, пісок та ін; наявність ветеранського руху: правовий захист, психологічна підтримка.

Директорка гімназії імені Івана Франка Валентина Якименко поділилася напрацюванням групи освітян: проблеми освіти та можливі шляхи їх розв’язання.

Валентина Якименко: - Ми хочемо, щоб було підвищення соціального статусу вчителя. Щоб це відбулося, треба (рішення) надавати соціальне житло молодим вчителям, тому що обов’язково Канів зіткнеться з браком математиків, фізиків та інших вчителів. Отже, вчителів треба матеріально заохочувати: підйомні та інші виплати . Хочемо, щоб у вчителів була матеріальна мотивація за високі показники якості освіти. Останні роки місцева влада дає премії вчителям, у яких учні займають високі місця у різних конкурсах. Проте це поодинокі випадки. Є багато вчителів, які займаються проєктною діяльністю. Внесок цих вчителів великий, їх робота відчутна. Тому ми хочемо, щоб і ці вчителі відчули матеріальну підтримку. Хочемо, щоб матеріальну підтримку відчули діти. Не секрет, що зараз у дітей низька мотивація до навчання. Діти не мають чекати, коли їх у старших класах повезуть у Київ чи Польщу та інші європейські країни. Для заохочення активної молоді треба місцеві грантові програми. Я зараз не про олімпіади і конкурси, які усім надокучили. Маю на увазі, дітей які створюють реальні проєкти і приносять користь школі і працюють на громаду загалом. Ці діти мають отримувати матеріальну винагороду, а не грамоту з печаткою і коробку цукерок. Діти мають відчувати, що вони потрібні громаді. Тоді діти тут залишаться. Треба створити міську грантову програму з визначеними критеріями для підтримки молоді. Створення умов для самореалізації молоді. Належне фінансування позашкільних закладів. Створення молодіжних просторів, у яких керівник отримує зарплату і туди йде молодь. На противагу приватним закладам, де батьки не в змозі оплачувати навчання дитини за позашкільну діяльність. Створення умов для розвитку демократичних ініціатив усіх учасників освітнього процесу. Насамперед хочемо, щоб молодь не виконувала роль ширми у загальноміських заходах. Щоб молодь не була «фоном», а була реально задіяна і зацікавлена у заходах. У реалізації міських програм молодь має діяти і бачити результати своєї діяльності. Створення і підтримка просторів для військово-патріотичного виховання дітей. Матеріально - технічна база: не можна навчати інноваційним освітнім технологіям на застарілій базі. Наші болі: залишковий принцип фінансування освітніх закладів; брак кадрів; зниження народжуваності може вплинути на мережу освітніх закладів, які хотілося б зберегти; недосконалість правової бази щодо працевлаштування неповнолітніх – не хочуть їх підприємства брати на практику; недостатнє фінансове забезпечення освітян-пенсіонерів; неможливість реалізувати цікаві освітні ідеї застарілими матеріальними ресурсами; безпека під час навчання: створення сховищ.

Текст і фото Назаренка Романа.